Соняшниковий шрот упаковують в цілі, чисті і сухі мішки або відпускають без тари (насипом).

Соняшниковий шрот, призначений до відвантаження в райони Крайньої Півночі і віддалені райони, повинен бути упакований згідно з ГОСТ 15846-70.

Кожна партія соняшникового шроту повинна супроводжуватися документом, що засвідчує якість і відповідність вимогам цього стандарту. Транспортування     соняшникового шроту має проводитися в чистих і сухих критих залізничних вагонах і в трюмах суден, обладнаних щитами, або на автомашинах, що закриваються брезентом.
Для запобігання самозаймання під час зберігання і в шляху шрот повинен кондиціюватися  по вологості і охолоджуватися перед зберіганням і відвантаженням до температури не більше 35 °С.

Зберігання шроту проводиться в чистих сухих приміщеннях, насипом або в мішках, складених висотою не більше 3 м.

Соняшникову макуху транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезень вантажів, що діють на транспорті даного виду.

Всі види транспортних засобів повинні бути чистими, сухими, продезінфікованими.

Соняшникова макуха перед зберіганням і відвантаженням повинна охолоджуватися в зимові місяці до температури не вище  +35º C, в літні місяці не більше ніж на 5º C вище температури навколишнього повітря.

Зберігають макуху насипом або в мішках, складених в штабелі, в чистих сухих приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних, захищених від впливу прямого сонячного світла і джерел тепла. Мішки з макухою в складських приміщеннях повинні укладатися на піддони або стелажі.

Пшеничні висівки зберігають і транспортують насипом і в мішках не нижче V категорії. Висівки, що відвантажуються залізничним або іншими видами транспорту, повинні бути в охолодженому стані.

При транспортуванні і зберіганні висівок насипом і в мішках вагони, контейнери, автомашини, підводи і складські приміщення повинні бути чисті, без сторонніх запахів і не повинні бути заражені шкідниками. Висівки транспортуються транспортом усіх видів відповідно до правил перевезень вантажів, що діють на транспорті даного виду.

Транспортне маркування – за ГОСТ 14192 без нанесення маніпуляційних знаків. На кожен мішок з висівками повинен бути пришитий маркувальний ярлик розміром 6 × 9 см з паперу або іншого матеріалу.

На ярлику повинні бути нанесені такі дані, що характеризують продукцію:
а) найменування підприємства-виробника, місцезнаходження та його підпорядкованість;
б) найменування продукції;
в) дата (рік, місяць, число);
г) позначення цього стандарту

Ріпаковий шрот транспортують транспортом усіх видів відповідно до правил перевезень вантажів, що діють на транспорті даного виду.

Транспортні засоби всіх видів повинні бути чистими, сухими, продезинфікованими.

Ріпаковий шрот перед зберіганням і відвантаженням повинен бути охолоджений: в зимові місяці до температури не вище + 35 °С. У літні місяці температура рапсового шроту повинна бути не більше ніж на 5°С вище температури навколишнього повітря.

Зберігають ріпаковий шрот насипом або в мішках, складених в штабелі, в чистих сухих приміщеннях, не заражених шкідниками, зберігати в провітрюваних або обладнаних  вентиляцією, захищених від впливу прямого сонячного світла і джерел тепла; при зберіганні насипом проводять періодичне  переміщення.

Мішки з рапсовим шротом в складських приміщеннях повинні бути складені на піддони або стелажі в штабелі.

Соєву кормову макуху транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезень вантажів. Всі види транспорту повинні бути чистими, сухими, продезинфікованими. При завантаженні і розвантаженні макухи повинні забезпечуватися умови, що оберігають її  від попадання вологи. Для запобігання самозаймання та псування в шляху макуха перед відвантаженням повинна охолоджуватися: в зимову пору року – до температури не вище +35 ° С, в літню пору року – до температури, що перевищує температуру навколишнього повітря не більше ніж на 5 °С. Зберігають макуха насипом або в мішках в чистих сухих приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних, захищених від впливу прямого сонячного світла і джерел тепла.

Висота шару макухи при зберіганні не повинна перевищувати 5 м.

Повітряне гідравлічне вапно зберігають на складах в умовах, що виключають його зволоження. Негашене вапно  транспортують у вагонах, контейнерах або в закритих машинах. Порошкоподібне вапно в багатошарових паперових мішках із зазначенням заводу-виробника, виду, сорту вапна, і дати виготовлення перевозять в цементовозах і контейнерах.

Строки зберігання  з моменту виготовлення гідратного і порошкоподібного вапна в паперових мішках не повинні перевищувати 15 діб. У герметичній тарі терміни зберігання вапна не обмежені.

У дерев’яних складах негашене вапно зберігають не ближче 0,7 метра від стіни. Це викликано тим, що при випадковому попаданні в склад води відбудеться самогашення вапна і можлива пожежа. Підлоги складських приміщень розташовують на 25 – 30 см вище поверхні грунту.

Крейду перевозять в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту даного виду.

Транспортні засоби повинні бути чистими, без сторонніх запахів. Під час перевезення, завантаження і розвантаження крейда повинна бути захищена від атмосферних опадів. Термін зберігання – не обмежений.

Умови зберігання –в сухих приміщеннях за звичайних умов.

Упаковану або насипом пивну дробину перевозять транспортом всіх видів в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту. Транспортні засоби повинні бути всередині чистими, сухими, без стороннього запаху, не зараженими шкідниками хлібних запасів.

Пивна дробина зазвичай буває світло-коричневого або коричневого кольору. Вона практично не розчиняється у воді. Термін зберігання свіжої дробини – 48 – 72 год., сушеної – 2 міс., сухої гранульованої – до 18 міс.

Упакований або насипом сушений жом перевозять транспортом всіх видів в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.

Сушений жом, упакований в м’які спеціалізовані контейнери, допускається транспортувати на відкритих транспортних засобах.

Не допускається перевезення сушеного жому в транспортних засобах разом з іншими матеріалами та продуктами з різким і специфічним запахом.

Транспортні засоби повинні бути всередині чистими, сухими, без стороннього запаху, не зараженими шкідниками хлібних запасів.

Упакований сушений жом зберігають в складах, без упаковки – насипом в складах підлогового типу і бункерах. Не допускається зберігання сушеного жому спільно з іншими матеріалами і продуктами.
Сушений жом, упакований в м’які спеціалізовані контейнери, допускається зберігати під навісом і на відкритих майданчиках.

Склади і бункери для зберігання сушеного жому повинні бути сухими, чистими, не зараженими шкідниками хлібних запасів, закритими і добре провітрюваними; повинні відповідати санітарним вимогам, встановленим органами державного ветеринарного нагляду.

Зберігають сушений жом при температурі навколишнього середовища і відносній вологості повітря не більше 60%.

Виробник гарантує відповідність сушеного жому вимогам цього стандарту за умови дотримання правил транспортування і зберігання.

Рекомендований термін зберігання сушеного жому – дев’ять місяців з дати виготовлення (місяць, рік).

Бавовняний шрот упаковують в цілі, чисті і сухі мішки по ГОСТ 2226 або відпускають без тари (насипом). Транспортна тара і упаковка шроту, що відправляється в райони Крайньої Півночі і важкодоступні райони, – по ГОСТ 15846.Транспортне маркування – за ГОСТ 14192. Маркування, що характеризує упаковану продукцію, повинне містити:

найменування продукції і її сорти;
номер якісного посвідчення або номер партії;
дату відвантаження;
позначення цього стандарту.

Транспортують бавовняний шрот в оброблених залізничних вагонах, обладнаних щитами або автомашинах, що закриваються брезентом.

Бавовняний шрот зберігають в приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних, захищених від впливу прямого сонячного світла і джерел тепла.

Температуру закладеного на зберігання шроту необхідно перевіряти систематично дистанційними термометрами або термоштангами.

При підвищенні температури необхідно провести охолодження шроту:
а) перекачуванням шроту з однієї ділянки на іншу;
б) в суху і холодну погоду відкривати вікна, двері і включати вентиляційні пристосування.

Кукурудзяний шрот упаковують в цілі, чисті і сухі мішки або відпускають без тари (насипом).

Транспортна тара і упаковка шроту, що відправляється в райони Крайньої Півночі і важкодоступні райони, – по ГОСТ 15846. Транспортне маркування – за ГОСТ 14192. Маркування, що характеризує упаковану продукцію, повинна містити:

Найменування продукту;
номер посвідчення про якість;
дату відвантаження або номер партії;
позначення цього стандарту.

Кукурудзяний шрот транспортується в чистих, сухих, критих залізничних вагонах і в трюмах суден, обладнаних щитами, або на автомашинах, що закриваються брезентом.

Для запобігання самозаймання під час зберігання і в шляху шрот повинен кондиціювати по вологості і охолоджуватися перед зберіганням і відвантаженням до температури не більше 35 ºC, а в літній час – до температури, що перевищує температуру навколишнього повітря не більше ніж на 5 ºC.

Висота шару кукурудзяного шроту при зберіганні не повинна перевищувати 5 м.

Термін зберігання кукурудзяного шроту – 2 міс.

Олію соняшникову транспортують в призначених для перевезення олій залізничних цистернах з нижнім зливом згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674), що мають трафарети і написи «Олія» відповідно до чинних правил перевезення вантажів.

Олію соняшникову транспортують в автоцистернах з щільно закритими люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту.

 Олію соняшникову в тарі з вітчизняних та імпортних кольорових або некольорових полімерних матеріалів, скла та пакетах з ламінованим покривом зберігають у закритих затемнених приміщеннях в рекомендованому інтервалі температур — від +8 ºC до +20 ºC

Соєву олію випускають фасовану  і не фасовану.

Рафіновану дезодоровану соєву олію для безпосереднього вживання в їжу розливають в пляшки, фляги.

Допускається транспортування рафінованої вибіленої, рафінованої невибіленої  соєвої олії в тарі споживача, а також в приписних залізничних цистернах, автоцистернах, які використовують спеціально для перевезення рослинних олій.

Тара, що застосовується для розливу соєвої олії, повинна бути чистою, сухою і не мати стороннього запаху.

Залізничні цистерни повинні відповідати вимогам, що пред’являються до перевезення харчових вантажів.

Соєва олія до наливу в залізничні цистерни, автоцистерни, бочки, контейнери, фляги, пляшки повинна зберігатися в закритих баках.

Соєва олія в пляшках, флягах, бочках має зберігатися в приміщеннях, захищених від потрапляння прямих сонячних променів.

 Соєву олію в пляшках, флягах, бочках має зберігатися в приміщеннях, захищених від попадання прямих сонячних променів.

Насіння соняшнику добре зберігається лише за вологості 5 – 6% та температури не вище 10°С. За вологості 8% і температури 20°С  його можна зберігати лише 1,5 місяці, за 10°С – 4,5, а за 1°С – понад 6 місяців.

Особливість зберігання насіння соняшнику зумовлена тим, що нерівномірна за вологістю маса, яка надходить від комбайнів, внаслідок високої інтенсивності дихання швидко самозігрівається. Якщо за температури зернової маси соняшнику до 20 – 25°С колір, запах та сипкість насіння не змінюються, то з її зростанням, внаслідок інтенсивного дихання й активного розвитку мікрофлори, насіння поступово втрачає блиск, покривається пліснявою, гіркне і таким чином стає дефектним. А коли температура підвищується до +55°С і навіть вище, у результаті активізації термофільних бактерій та внаслідок процесів, що розвиваються, дефектність насіння становить 100%.

Насіння соняшнику добре зберігається у регульованому газовому середовищі за умови, що кисню буде близько 1%, вуглекислого газу – приблизно 1,5 – 2%, а решта – азот. Гідролітичні процеси при цьому не припиняються, але інтенсивність їх нижча, і завдяки таким умовам насіння вологістю 8% та температурою 5 – 10°С може без псування зберігатись протягом 4 місяців.

Сою перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезень вантажів, чинних для транспорту цього виду.

Транспортні засоби повинні бути чистими, без сторонніх запахів. Під час завантаження, перевезення і розвантаження насіння сої повинно бути захищене від атмосферних опадів.

Сою розміщують і зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених в установленому порядку в Україні.

Кукурудзу перевозять насипом транспортом усіх видів згідно правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час завантаження, перевезення і розвантаження зерно кукурудзи повинно бути захищене від атмосферних опадів.

Кукурудзу розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов збереження, затверджених в установленому порядку в Україні.

Ячмінь перевозять насипом або в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту даного виду.

Транспортні засоби повинні бути чистими, без сторонніх запахів. Під час перевезення, завантаження і розвантаження зерно ячменю повинне бути захищене від атмосферних опадів.

Ячмінь розміщують і зберігають окремо за класами в чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками, зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених за установленим порядком.

Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів згідно з вимогами правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. Під час завантаження, перевезення і розвантаження зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.

 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах.